ЦІКАВЕ
У березні 1921 р. X
з'їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком. Це
був перший і найголовніший крок до нової економічної політики.
Нова економічна
політика - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений
X з'їздом РКП(б). Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії
партії. Сутність непу полягала у використанні елементів ринкових відносин і
різних форм власності. По суті, неп означав перехід від
адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Головним заходом
непу була заміна продрозкладки продподатком на селі.
Сутність непу. X
з'їзд РКП(б) затвердив резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком».
Основними заходами непу стали:
- заміна
продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за
продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;
- бідні селяни
взагалі звільнялися від податку;
- після виплати
податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці,
продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у
виробництві сільськогосподарської продукції;
- передача дрібних
і середніх підприємств приватним власникам;
- відродження
торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;
- ліквідація
безплатних послуг;
- здача в оренду,
концесію частини дрібних і середніх підприємств;
- впровадження
системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;
- введення
стабільної валюти - червонця;
- децентралізація
системи управління:
- розвиток
підприємництва;
- розвиток
кредитної, виробничої, збутової кооперації.
Відмова від
політики «воєнного комунізму», денаціоналізація частини торгівельно-промислових
підприємств, дозвіл створювати нові стимулювали економічну активність
населення, сприяли ліквідації товарного голоду, відбудові промисловості та
транспорту.
3 переходом до непу
істотної трансформації зазнала система управління націоналізованою
промисловістю шляхом її децентралізації. Замість ліквідованих главків
створювалися госпрозрахункові трести: «Донвугілля», «Південсталь»,
«Машинотрест», «Цукротрест» та ін. Усього в Україні їх виникло 19.Поворот
державної влади обличчям до товарно-грошових відносин, легалізація приватної
торгівлі і зміцнення фінансів вивели з підпілля підприємництво. Активну
діяльність розгорнули так звані непмани-орендатори, маклери, комісіонери, торгівці-оптовики,
промисловці і т. ін. Приватновласницький сектор змагався з державним не тільки
в торгівлі, а й у промисловості. Непмани сприяли виведенню країни з кризи та
економічної розрухи.Найсуттєвішою ознакою непу у сільському господарстві стало
масове кооперативне будівництво. Кооперування у сільському господарстві
проводилося поступово. Восени 1921 р. сільськогосподарська кооперація
виділилася з єдиної системи споживчої кооперації. Потім поступово поширювалися
галузеві види сільськогосподарської кооперації. У березні 1922 р. була створена
всеукраїнська спілка сільськогосподарської кооперації - «Сільський господар»,
яка вже у 1923 р. об'єднувала 2,5 тис. товариств і 65 районних спілок. До кінця
20-х pp. у різних формах кооперації було об'єднано більш як половину селянських
господарств. Швидкими темпами почала розвиватися кустарно-промислова
кооперація, яка об'єднувала дрібних кустарів і міських ремісників.
Узагальнюючим показником розвитку сільського господарства на рейках непу стало
піднесення зернового виробництва.
Неп досяг свого
розквіту в 1926 р.: на цей час оплата в промисловості зросла в 1,6 разу (у
порівнянні з 1924 p.), заробітну плату вчителям підвищили в 3,6 рази,
розвивалося масове будівництво і капітальний ремонт житла, обов'язковою стала
14-добова відпустка для працюючих у містах, прибутки селян на третину
перевищили довоєнні. Протягом 1922-1924 pp. червінець, що дорівнював 10
царським карбованцям, витіснив радянські грошові знаки й обмінювався на 6
доларів США.
Особливості непу в
Україні. Такий крутий поворот у політиці відбувався досить болісно навіть у
партійному середовищі під тиском реалій господарського життя. Але 27 березня
1921 р. надзвичайна сесія Всеукраїнського ЦВК прийняла рішення про заміну
продрозкладки продовольчим податком, а вже 29 березня уряд УСРР видав декрет
про норми і розмір податку, який був значно менший від продрозкладки.
Але неп в Україні
було запроваджено пізніше, ніж в Росії. У 1921 р. ситуація в Україні майже не
змінилася. У деяких губерніях розмір продподатку дорівнювався валовому збору
зерна, тобто все вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням
радянського керівництва «викачати» з українського села якнайбільше ресурсів
суто силовими, перевіреними в роки війни методами, якомога довше користуватися
без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами республіки. На інтереси
українського селянства не зважали. У цьому і полягає головна особливість
переходу до непу в Україні. Крім того, особливостями непу в Україні також були:
більші податки, ніж в інших радянських республіках; впровадження непу
супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом.
Реально неп почався
в Україні лише на початку 1922 р. А голод, що охопив райони півдня України в
1921-1922 pp., ще більше віддалив нормалізацію ситуації в сільському
господарстві.
Лише 26 липня 1922
р. ВУЦВК законодавчо закріпив право приватної власності на майно
фабрично-заводських, торгових та інших підприємств. На місцях спостерігалося
масове незадоволення непом, бо за роки громадянської війни у панівної партії та
мільйонів громадян виробилася стійка звичка до централізовано-розподільчих
методів господарства. Оскільки жовтневий переворот здійснився під гаслом
соціальної рівності, майнове розшарування при непі викликало в одних обурення,
в інших - розчарування.
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ
ТОВАРИСТВО
http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/tovaristva-ta-viznachn-mitts/kirilo-mefod-vske-tovaristvo/
Кілька уривків із «Повісті
минулих ЛІТ'».
Уривок 1
«В літо 1016. зустрілися
Ярослав і Святополк і стали військами на обох берегах Дніпра. І не зважувалися
ні ці вдарити на тих, ні ті на цих. Стояли так один проти одного три місяці. Та
ось воєвода Святополків, роз’їжджаючи понад берегом, став насміхатися над
новгородцями, вигукуючи: «Чого прийшли ви з кульгавим цим? Теслярі, со- кирники
ви! Ось примусимо вас хороми нам тесати!» Почувши те, сказали новгородці
Ярославові: «Завтра ми переправимося на той бік...»
Уривок 2
«І послав Мстислав кликати
Ярослава: «Сідай у своєму Києві: ти старший брат, а мені хай буде цей бік
Дніпра». Та не посмів іти Ярослав до Києва, поки не помирилися вони. І сидів
Мстислав у Чернігові, а Ярослав у Новгороді. Аж наступного літа зібрав Ярослав
багато воїнів і повернувся до Києва».
Уривок З
«Печеніги взяли в облогу Київ.
Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов’ян, прийшов до Києва і
прорвався в місто. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва,
приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі — киян, а
на лівому крилі — новгородців».
Уривок 4
«В літо 1037 заклав Ярослав
місто велике, біля того міста Золоті ворота, заклав і церкву Святої Софії, а
потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра
християнська плодитися і поширюватися».
Уривок 5
Уривок 5
Руська Правда
«1. Якщо уб’є вільна людина вільну, то за неї мстяться
брат за брата, син за батька, або батько за сина, або племінники; якщо хто з
них не бажає (чи не буде кому) номститись, то нехай одержить 40 гривень за
вбитого; якщо вбитий буде русин, чи гридь, чи купець, чи ябедник, чи мечник, чи
ізгой чи словенин, то призначити за нього 40 гривень.
2. Якщо буде побитий до крові чи до синців, то не треба
йому шукати свідка; якщо ж на ньому не буде ніяких слідів, то нехай прийде
свідок; якщо ж не може [привести його], то справі кінець. [...]
5. Якщо
хто-небудь ударить мечем по руці і відсіче її або вона всохне, то винуватий
платить 40 гривень. Якщо нога залишиться цілою, але почне [людина] кульгати,
тоді нехай мстяться за пораненого.
6. Якщо ж
хтось відсіче комусь будь-який палець, то має сплатити 3 гривні штрафу.
7. За
висмикнутий вус сплатити 12 гривень, а за жмут бороди — 12 гривень.
8. Хто
вийме [погрожуючи] меч, але не вдарить ним, то платить гривну. [...]
Уривок 6
Собор Святої Софії
«Собор стояв
посеред снігів у холодній білій самотизні. Возносився рожево під саме небо, і
низькі хмари черкали об найвищу баню, за плутувались безпорадно поміж бань
нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає
летіти понад землею самий собор.
А будували його в поспіху, вергали камінь, тягли дерево,
везли плінфу, все те підняти треба було все вище й вище, зчепити в невидимі для
невтаємниченого ока сув’язі, з нічого вичарувати небачене, з сум’яття народити
гармонійність. Камінь і заправу носили на барках. Дерев’яних риштовань не
ставили, бо тоді не було б підступу до стін тим незліченним тисячам люду, що
прагнув підставити рамена свої під тягарі. Майстри каменю зависали в дерев’яних
гніздах довкола стін, стояли густо на самих на вершнях будови, їм подавали все
потрібне журавлями, блоками, крутилками.
Так виросла ця велика церква, і так її довершено і
покрито кованим золотом ще перед тим, як насипано на повну вишину нові вади
Ярославові й назначено межі великого Києва.
Зроблено було в Софії силу-силенну роботи мистецької.
Окрім мусійного убору (мозаїк), рівного якому важко було пошукати ще десь у
світі, написано фресок многоличних двадцять і п’ять, на них же постатей сто
п’ятдесят і чотири майже в повний людський зріст, фресок одноличних на весь
зріст написано двісті і двадцять, а поясних — сто вісімдесят. Викладено в
усьому соборі підлогу теж мусією з різнобарвного каменю».
(П.Загребельний «Диво»)
"Тварини на війні"Монгольський завойовник Тамерлан вторгся в Індію в 1398 році, і на підході до Делі його військо зустріло армію султана Махмуд Хана, в якому налічувалося 120 бойових слонів в обладунках та з гігантськими ятаганами, прив’язаними до бивнів.Щоб зупинити ці машини для вбивства, Тамерлану потрібно було діяти швидко, хитро і рішуче. Так на лінії фронту з’явилися вогненні верблюди, що вкинули в жах армію Махмуд Хана. Секрет був простий - Тамерлан наказав зібрати всіх верблюдів, накрити їх промасленою соломою і підпалити.Гарячі тварини побігли вперед, до смерті налякавши слонячу армію. Відчайдушно намагаючись врятуватися, слони розвернулися і побігли назад, громлячи на своєму шляху індійську піхоту. Армія Махмуд Хана була розбита в лічені хвилини.Військам Тамерлана вдалася можливість розграбувати і зрівняти Делі із землею, але він вступив по-іншому - зібравши всі 120 слонів, він змусив їх схилити коліна перед ним, потім включив їх до складу свого війська і з успіхом використовував при взятті Анкари
1. Гоголь мав пристрасть до рукоділля. В"зав на спицях шарфи, шив сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.2. Гоголь любив готувати і пригощати друзів варениками і галушками. Один з улюблених його напоїв - козяче молоко, яке він варив особливим способом, додаючи ром. Цю куховарство він називав гоголем-моголем і часто, сміючись, говорив: "Гоголь любить гоголь-моголь!"3. Він був украй соромливий. Як тільки в компанії з’являвся незнайомець, Гоголь зникав з кімнати.4. Гоголь часто, коли писав, катав кульки з білого хліба. Друзям він говорив, що це допомагає йому у вирішенні найскладніших завдань.5. В кишенях у Гоголя завжди лежали солодощі. Живучи в готелі, він ніколи не дозволяв прислузі забирати поданий до чаю цукор, збирав його, ховав, а потім гриз шматки за роботою або розмовою.6.Гоголь пристрасно захоплювався все, що потрапляло в його поле зору. Історія рідної України була для нього одним з улюблених досліджень і захоплень. Саме ці дослідження посунули його на написання епічної повісті "Тарас Бульба". Вона була вперше опублікована в збірнику "Миргород" у 1835 році, один екземпляр цього журналу Гоголь особисто вручив в руки панові Уварову - міністрові народної освіти, для того, щоб той підніс його імператорові Миколі I.7. Вважається, що коли в 1839 році Гоголь відвідував Рим, він заразився малярією. Незважаючи на те, що з часом хвороба все-таки відступила, її наслідки стали для письменника фатальними. Ні скільки борошна фізичні, скільки ускладнення, що викликали у Гоголя припадки, непритомність, але головне, бачення, робили його одужання складним і тривалим.8. Що сталося в ніч на 12 лютого 1852 року, достеменно не знає ніхто. Біографи, спільними титанічними зусиллями намагалися буквально по хвилинах відновити події тієї ночі, але абсолютно точно відомо тільки те, що до трьох годин ночі Гоголь ревно молилася. Потім він узяв свій портфель, дістав з нього якісь аркуші паперу, а все, що залишилося, наказав негайно спалити.
У 1910 році винахідник безпечної бритви Кінг Кемп Жиллетт запропонував колишньому президенту США Теодору Рузвельту велику суму грошей за те, щоб він очолив його корпорацію в штаті Арізона. Рузвельт відмовив під приводом того, що не довіряє людині, яка виготовляє бритви і носить вуса
• Згідно з археологічними даними, в період неоліту люди ще не могли пити молоко тварин - в їх організмі був відсутній ген, необхідний для засвоєння лактози. Ця здатність прийшла до наших предків пізніше, завдяки генетичній мутації, проте навіть зараз порівняно чимало людей втрачає здатність засвоювати молоко в дорослому віці
• У Стародавньому Китаї ліжка мали систему обігріву. Вони підключалися до системи центрального опалення
• Першою людиною, яка зуміла зробити «фотографічний» знімок постійним, тобто закріпити зображення був Жозеф Ньєпс. Найпершою в історії фотографією вважається знімок «Вид з вікна», датований 1826 роком. Експозиція знімка тривала 8:00 год.
• У 1855 році житель Англії отримав право стати своїм же чоловіком. Або дружиною? Одним словом, одружитися на собі
• У КНДР програвати футбольні матчі дуже небезпечно. Так в 1966 році північнокорейська збірна зуміла вийти у чверть фінал на чемпіонаті світу, але програла. Після цього всі гравці були відправлені в табори, уникнути такої долі вдалося тільки одному нападнику
• У Техасі , згідно зі старим законом , вам дозволено випити стоячи не більше трьох ковтків пива. Після цього необхідно сісти . Справа в тому , що один час в Техасі вважалося , що пити більше , ніж три ковтки без їжі - це вже пияцтво. Таким чином , якщо ви хотіли випити , потрібно було замовити обід
• У стародавній Індії утримання від алкоголю вважалося обов'язковим для всіх станів. Людей , викритих в пияцтві , поїли розплавленим сріблом , свинцем або міддю
• У шахах власне слова " шах " і " мат" походять від перського словосполучення " shah mat ", що означає "Король мертвий"
• Традиційно вікінгів зображують у шоломах з рогами , проте за всю історію розкопок не було знайдено жодного рогатого шолома. Єдине зображення рогатого шолома у вікінгів - на картинці , знайденій на Осебергскім кораблі IX століття
• На островах Папуа - Нової Гвінеї був чудовий звичай . Ім'я хлопчикові давалося тоді , коли його батько вбив людину зі знайомим йому ім'ям , відрубав голову і приніс додому. Тоді синові давалося ім'я цієї людини , а голову бальзамували і зберігали вдома
• Один з найбільш незвичайних середньовічних лицарських орденів - це орден , присвячений сідницям. Між іншим , він проіснував більше 150 років
• Найдорожчий зуб був проданий за 4650 доларів , після чого аристократ який купив зуб вставив його в кільце. Справа відбувалася в 1727 році, після смерті знаменитого Ісаака Ньютона , кому і належав зуб
• Моделі поясів цнотливості "були різними. Дуже багато з них були зроблені з дорогоцінних металів - срібла, золота - і прикрашені красивим карбуванням і інкрустацією
• Під час правління першої династії фараонів Стародавнього Єгипту при смерті самого фараона в могилу з ним вирушали також його придворні раби і тварини , щоб оточити турботою на тому світі
• В одному з театрів Іонії був особливий ряд для одноруких воїнів. Перед ними садили ряд лисих рабів , б'ючи по лисині яких перші могли аплодувати
Порівняльна таблиця
змін до Конституції України
2004
|
2010
|
Стаття 76. Конституційний
склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів
України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого
права шляхом таємного голосування.
Народним депутатом України може
бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного
року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
|
Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста
п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального,
рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Народним депутатом України
може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного
року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до
Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного
злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом
порядку.
|
Стаття 78. Народні
депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Народні депутати України не
можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі,
обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або
підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої
діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради
підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
У разі виникнення обставин, що
порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами
діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення
таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про
складення повноважень народного депутата України";
|
Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на
постійній основі.
Народні депутати України не
можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з
іншими видами діяльності встановлюються законом.
(скоротили)
|
Стаття
81. Повноваження народних депутатів України припиняються
одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
5) якщо протягом
двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог
щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці
обставини ним не усунуто;
6) невходження народного
депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних
партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого
блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу
такої фракції;
Повноваження народного депутата України припиняються достроково
також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України
повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання
Верховної Ради України нового скликання.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного
депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї
статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому
пунктом 5 частини другої цієї статті, - судом.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду
щодо народного депутата України, визнання народного депутата України
недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня
набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата
України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
У разі невходження
народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку
політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії
(виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із
складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі
закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії
(виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
|
Стаття
81. Повноваження народних депутатів України припиняються
одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного
депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної
Ради України.
У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського
мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України
припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.
|
Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада
України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її
конституційного складу.
Верховна Рада
України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після
офіційного оголошення результатів виборів.
Перше
засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком
народний депутат України.
|
Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна
Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її
конституційного складу.
Верховна Рада України
збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного
оголошення результатів виборів.
|
Стаття
83. Чергові
сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого
вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Верховної Ради України, із
зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на
вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про
введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях
Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без
скликання.
У разі закінчення строку повноважень Верховної
Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження
продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України,
обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Порядок роботи Верховної Ради України
встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У Верховній Раді України за результатами виборів і
на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських
фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного
складу Верховної Ради України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді
України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання
Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових
виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення
діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді
України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України
щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також відповідно до цієї
Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів
України.
Засади формування, організації діяльності та
припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України
встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Депутатська фракція у Верховній Раді України, до
складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного
складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у
Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією";.
|
Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого
вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Верховної Ради України, із
зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на
вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного
складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.
У разі введення воєнного чи надзвичайного
стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без
скликання.
У разі закінчення строку повноважень Верховної
Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження
продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України,
обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
|
Стаття
85. До
повноважень Верховної Ради України належить:
1) внесення змін до Конституції України в межах і
порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
2) призначення всеукраїнського референдуму з
питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
3) прийняття законів;
4) затвердження Державного бюджету України та
внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України,
прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої
політики;
6) затвердження загальнодержавних програм
економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного
розвитку, охорони довкілля;
7) призначення виборів Президента України у строки,
передбачені цією Конституцією;
8) заслуховування щорічних та позачергових послань
Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
9) оголошення за поданням Президента України стану
війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання
Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії
проти України;
10) усунення Президента України з поста в порядку
особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;
11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення
Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
12) призначення
за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони
України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням
Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови
Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та
радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення
зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра
України, членів Кабінету Міністрів України;
121) призначення
на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби
безпеки України;
13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету
Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;
14) затвердження рішень про надання Україною позик
і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а
також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних
фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України,
здійснення контролю за їх використанням;
15) прийняття
Регламенту Верховної Ради України;
16) призначення на посади та звільнення з посад
Голови та інших членів Рахункової палати;
17) призначення на посаду та звільнення з посади
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його
щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в
Україні;
18) призначення на посаду та звільнення з посади
Голови Національного банку України за поданням Президента України;
19) призначення на посади та звільнення з посад
половини складу Ради Національного банку України;
20) призначення на посади та звільнення з посад
половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
21) призначення на посади та звільнення з посад
членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
22) затвердження загальної структури, чисельності,
визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших
утворених відповідно до законів України військових формувань, а також
Міністерства внутрішніх справ України;
23) схвалення рішення про надання військової
допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до
іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на
територію України;
24) встановлення
державних символів України;
25) надання згоди на призначення на посаду та
звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України;
висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його
відставку з посади;
26) призначення на посади та звільнення з посад
третини складу Конституційного Суду України;
27) обрання суддів безстроково;
28) дострокове припинення повноважень Верховної
Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду
України про порушення нею Конституції України або законів України;
призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки
Крим;
29) утворення і ліквідація районів, встановлення і
зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст,
найменування і перейменування населених пунктів і районів;
30) призначення чергових та позачергових виборів
до органів місцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днів з моменту
звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного
стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову
мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної
екологічної ситуації;
32) надання законом згоди на обов'язковість
міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
33) здійснення парламентського контролю у межах,
визначених цією Конституцією та законом;
34) прийняття рішення про направлення запиту до
Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних
депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману
не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
35) призначення на посаду та звільнення з посади
керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної
Ради України та структури її апарату;
36) затвердження переліку об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення
об'єктів права приватної власності;
37) затвердження
законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.
Верховна Рада України здійснює також інші
повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її
відання";
|
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України
належить:
1) внесення змін до Конституції України
в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
4) затвердження Державного бюджету
України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету
України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
6) затвердження загальнодержавних
програм економічного, науково-технічного, соціального,
національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
8) заслуховування щорічних та
позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище
України;
9) оголошення за поданням Президента
України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України
про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі
збройної агресії проти України;
10) усунення Президента України з поста
в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї
Конституції;
14) затвердження рішень про надання
Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним
організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і
міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом
України, здійснення контролю за їх використанням;
15)
призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на
призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією
Конституцією;
17) призначення на посаду та звільнення
з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування
його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в
Україні;
18) призначення на посаду та звільнення
з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
21) призначення на посаду та припинення
повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента
України;
22) затвердження загальної структури,
чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України,
інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також
Міністерства внутрішніх справ України;
23) схвалення рішення про надання
військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил
України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав
на територію України;
24)
надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом
України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного
майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення
України;
25) надання згоди на призначення
Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення
недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з
посади;
28) дострокове припинення повноважень
Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку
Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або
законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради
Автономної Республіки Крим;
29) утворення і ліквідація районів,
встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до
категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
30) призначення чергових та позачергових виборів до органів
місцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днів з
моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи
надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або
часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної
екологічної ситуації;
32) надання у встановлений законом строк
згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація
міжнародних договорів України;
34) прийняття рішення про направлення
запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи
народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману
не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
35) призначення на посаду та звільнення з посади
керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної
Ради України та структури її апарату;
36) затвердження переліку об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення
об'єктів права приватної власності.
Верховна Рада України здійснює інші повноваження,
які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
|
Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї
третини народних депутатів України від її конституційного складу може
розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та
прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від
конституційного складу Верховної Ради України.
|
Стаття 87. Верховна
Рада України за
пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України
від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути
питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію
недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу
Верховної Ради України.
Питання
про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися
Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а
також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів
України або протягом
останньої сесії Верховної Ради України";
|
Стаття 89. Верховна Рада України для
здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її
повноважень, виконання
контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа
народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів,
перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може
створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього
розгляду питань.
|
Стаття
89. Верховна Рада України затверджує
перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.
Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну
роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень
Верховної Ради України.
Верховна
Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні
комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
Верховна Рада України для проведення розслідування з
питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії,
якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу
Верховної Ради України.
Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради
України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій
встановлюються законом.
|
Стаття
90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день
відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
1)
протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію
депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2)
протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не
сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
Рішення
про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається
Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його
заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Верховної Ради України, що
обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення
Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього
скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не
можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців
строку повноважень Верховної Ради України або Президента України";
|
Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день
відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України може
достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом
тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана
на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом
України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть
бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради
України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку
повноважень Президента України.
|
Стаття 93. Право
законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові
України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені
Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України
позачергово";
|
Стаття 93. Право законодавчої
ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним
депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
Законопроекти,
визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою
України позачергово.
|
Стаття 98. Контроль від імені Верховної
Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова
палата";
|
Стаття 98. Контроль за використанням коштів
Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює
Рахункова палата.
|
Стаття 112. У разі дострокового
припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110,
111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до
обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову
Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним
обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені
пунктами 2, 6 - 8, 10 - 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції
України";
|
Стаття 112. У разі дострокового
припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110,
111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до
обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на
Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним
обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені
пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.
|
Стаття 113. Кабінет
Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
|
Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі
органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України
відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний
Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.
Кабінет Міністрів України у
своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента
України.
|
Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів
України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр,
віце-прем'єр-міністри, міністри.
Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить
Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній
Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або
депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради України.
|
Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів
України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три
віце-прем'єр-міністри, міністри.
Прем'єр-міністр України призначається Президентом
України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної
Ради України.
Персональний склад Кабінету Міністрів України
призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Прем'єр-міністр України
керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми
діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Прем'єр-міністр України входить із поданням до
Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених
Державним бюджетом України на утримання цих органів.
|
Стаття
115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед
новообраною Верховною Радою
України.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів
України мають право заявити Верховній
Раді України про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною
Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком
відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює
формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що
визначені цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед
новообраною Верховною Радою
України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої
повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів
України";
|
Стаття
115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед
новообраним Президентом
України.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів
України мають право заявити Президентові України про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком
відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри
Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів
України.
|
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон, за умови
прийняття Верховною Радою України до 1 вересня 2005 року Закону України про
внесення змін до Конституції України щодо удосконалення системи місцевого
самоврядування, набирає чинності з 1 вересня 2005 року, за винятком частини
п'ятої статті 76, частини першої статті 77, пункту 6 частини другої та
частини шостої статті 81, частин шостої - десятої статті 83, пункту 1 частини
другої статті 90, частини першої статті 141 Конституції України в редакції
цього Закону, що набирають чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою
України, обраною у 2006 році.
У разі неприйняття Верховною
Радою України до 1 вересня 2005 року Закону України про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення системи місцевого
самоврядування цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року, за винятком
частини п'ятої статті 76, частини першої статті 77, пункту 6 частини другої
та частини шостої статті 81, частин шостої - десятої статті 83, пункту 1
частини другої статті 90, частини першої статті 141 Конституції України в
редакції цього Закону, що набирають чинності з дня набуття повноважень
Верховною Радою України, обраною у 2006 році.
2. Верховна Рада України,
обрана у 2002 році, продовжує здійснювати конституційні повноваження до дня
набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році.
3. Конституційний склад Верховної
Ради України у кількості 450 народних депутатів України обирається у 2006
році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного
голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів
України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими
списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків
політичних партій відповідно до закону.
|
ПРИКІНЦЕВІ
ПОЛОЖЕННЯ
Стаття
161. День прийняття Конституції України є державним святом -
Днем Конституції України.
|
ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ
Цікаве з історії України
Пропоную перевірити свою кмітливість, знання з історії та математики. Розв`язуйте задачі та складайте свої.
Задача № 1 До дати прийняття Руссю християнства додати дату загибелі князя, який завжди дотримувався правил лицарської честі - ніколи не нападав зненацька. Це йому належать слова: «Іду на ви». Назвіть подію, яка пов'язана з числом, отриманим у результаті. Задача № 2 Легенда про винахід шахів. Шахову гру винайшли в Індії. Індійський принц Сирам, покликав до себе її винахідника, ученого Сету, і сказав : «Я хочу нагородити тебе, за прекрасну гру, яку ти придумав. Я виконаю будь-яке твоє бажання». «Володарю, — відповів Сета, — накажи видати мені за першу клітинку шахівниці одну пшеничну зернину, за другу — 2 зернини, за третю — 4, і так за кожну клітинку вдвічі більше, ніж за попередню». «Ти одержиш свої зерна. Але твоє прохання не варте моєї щедрості.». «Ми обчислили, — сказали придворні математики, — кількість зерен. Число це таке велике, що зерен не вистачить ні в яких коморах, навіть цілого царства. Не знайдеться такої кількості зерен і на всьому просторі Землі.». «Напишіть мені це д число» - 18446744073709551615. Маса такої кількості зерен більша за масу пшениці, зібраної людством до теперішнього часу.
Видатний російський письменник XI ст. митрополит Іларіон так відгукнувся про церкви: «...вона викликає здивування і захоплення у всіх країнах, що лежать навколо, бо не знайдеться подібної їй у всіх полунощних землях від сходу до заходу!»
Про який храм іде мова? Коли він був зведений? На честь кого він був побудований?
Задача № 4 Від дати прийняття першого судебника відняти тривалість правління Ярослава Мудрого. З якою подією пов'язаний отриманий результат?
Задача № 5 Цей видатний князь, зарахований Православною Церквою до лику святих, помер у віці 43 років. До повного звільнення Русі від ординського панування залишалося ще 217 років. Про якого князя йдеться, і коли він народився?
Задача № 6 Через рік після прийняття Руссю християнства в Києві заклали так звану Десятинну церкву, присвячену Успінню Богородиці. Коли вона була закладена, в правлінні, якого князя? Звідки пішла назва Десятинна церква?
Задача № 7 У 2004 р. до н. е. р. купець з Ур відправився з торговельним караваном до Фінікії. Було йому 40 років. Додому він повернувся лише через три роки. За рік до від'їзду у нього народився син. В якому році народився купець? В якому році народився його син? В якому році купець повернувся додому?
Задача № 8 Вважається, що першу піраміду зодчий Имхотен почав будувати в 2750 р. до н. е. Останні піраміди побудовані в 1700 р. до н. е. Скільки років пройшло між будівництвом першої і останньої піраміди?
Задача № 9 Гай Юлій Цезар загинув у 44 р. до н. е. у віці 56 років. В якому році народився?
Задача № 10 У 221р. до н.е. правитель царства Цинь об'єднав розрізнені держави Китаю під своєю владою. Ця держава проіснувала всього 14 років та розпалася через 3 роки після смерті правителя. В якому році помер правитель?
Задача № 11 У 1900 р. археологами було розкопано могильник вождя, де знайдені залишки намиста з коштовного каміння, золоті і срібні сосуди. Встановлено, що поховання було зроблено 7240 років тому. В якому році був похований вождь?
Задача № 12 За переказами, перші Олімпійські ігри організував Геракл у 776 р. до н. е., а в 394г. імператор Феодосій І заборонив їх як язичницькі. Скільки років тривала традиція проведення ігор?
Задача № 13 Рим був заснований у 753 р. до н. е. Скільки років пройшло від заснування Риму до 1147 року?
Задача № 14 У 1997р. археологи знайшли залишки давнього поселення, яке було спалено 5533 роки тому. В якому році відбулася пожежа?
Задача № 15 У даний момент вважається, що писемність виникла 5 тисяч років тому. В якому тисячолітті це сталося?
Львів
Безперечно, Львів може пишатися тим, що завжди був найбільш «європейським» містом України, а іноді крокував навіть попереду самої Європи. І все найперше, найкраще, найбільше, найпередовіше, що було написано, надруковано, збудовано, винайдено, засновано – це все могло бути зроблено лише у Львові.Нагадаємо, що Львів — національно-культурний та освітньо-науковий осередок України, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За чисельністю населення — сьоме місто країни (станом на 1 січня 2014 року у Львові проживало 729 038 осіб). Центр Львівської агломерації з населенням майже 1,5 млн. осіб. Як відомо, Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа анексований Радянським Союзом.В 1574 – Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол». Вигнаний зі столиці Московії реакційним духовенством першодрукар Іван Федоров прагне до «богоспасенного міста Львова», де у власній друкарні за свій рахунок з допомогою небагатих львівських міщан друкує «Діяння та Послання Святих Апостолів». Перша українська книга відрізняється великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом, досить великим для свого часу, – 1 200 примірників. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших бібліотеках України, а також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших.В 1859 році почалося прокладання колії з Перемишля до Львова протяжністю 97,6 км. В жовтні 1861 року завершили будівництво Львівського вокзалу, який у майбутньому мав служити відправним центром для чотирьох напрямків: зі Львова до Кракова, Чернівців, Бродів та Підволочиська. Перший пасажирський потяг прибув з Перемишля до Львова 4 листопада 1861 року в 14:30. На всіх станціях його курсування – в Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні, Погоди – поїзд вітали сотні селян, приїзд «сталевого коня» урочисто зустрічали місцеві музиканти.В 1629 році італієць Роберто Бандінеллі започаткував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка, яка регулярно доставляла листи для мешканців міста з усіх куточків Європи. Польський король Сигізмунд Третій надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул «королівського постмагістра». Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували неймовірно дорого. Папір у ті часи був дуже важким, тому відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника.
Королевою
"конкурсу краси" серед валют стала українська гривня,
обійшовши понад 50 інших "суперниць" з усього світу. Змагалися не лише у красі, а й у міцності, банківському забезпеченні та платоспроможності.
Швейцарські
фінансисти розглянули понад 50 найпопулярніших валют
під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB), повідомляє ICTV.
П'ятірка найгарніших валют наступна:
1.
Українська гривня
2.
Австралійський долар
3. Євро 4. Болгарський лев 5. Американський долар Валюти оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх платоспроможність, банківське забезпечення, історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди), міцність.
Цікаво, що екзамен на міцність "провалив" канадський долар - він рвався найчастіше. Також тендітними виявилися англійський фунт та латвійський лат.
був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів. |
Вперше назва "Україна" з'явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв'язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: "...и плакашася по нем всі переяславци... бе бо князь добр и крепок на рати... и о нем же Украина много постона...". За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву "Україна", яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.
Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є "Турецький міст" над рікою Смотрич біля фортеці у Кам’янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.
Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, "руська митрополія", зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд - був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам’яток світу доби феодалізму.
Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Ярослава Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам’ятнику неподалік від Парижа: "Анна руська - королева французька". Друга дочка Я. Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя - з угорським королем Андрієм.
Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.
Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Три з них знаходяться в Україні. Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.
Початок нашої історії
Як вважають вчені, вперше на теріторії нинішньої України люди почали селитися десь 150 тисяч років тому.
На рубежі 5 і 6 тисячоліть до нашої ери на теріторії нинішньої України виникло хліборобство, яке часто пов’язують з так званою трипільською культурою, що розвинулася у долинах Дністра, Бугу і Пруту, а згодом докотилася і до Дніпра.
Це була, як вважають вчені, досить розвинута культура, яка проіснувала майже до 2000 року до нашої ери, доки її не підкорили войовничі степові племена.
У період свого розквіту (з 3500 по 2700 роки до нашої ери) трипільці жили великими селами кількістю 600-700 чоловік, мешкаючи найчастіше у довгих та вузьких спільних оселях, де кожна сім’я займала власну, розгороджену на кімнати, частину житла.
За дві тисячі років до нашої ери трипільців заступили кочовики - войовничі племена, що переміщувалися з місця на місце у пошуках нових пасовиськ. Услід за ними переміщувалися інші скотарські племена, які витискували попередні, хвиля за хвилею котячись на захід, аж поки десь близько 1500 року до нашої ери тут не з’явилися кимерійці - кочові вершники, перші мешканці України, назва яких дійшла до нас.
Про кимерійців відомо небагато, хіба що те, що були вони першими в Україні скотарями, які перейшли до кочового образу життя. А ще відомо, що вони вже їздили на конях, завдяки чому військо їх, на відміну від інших скотарів, вже складалося з вершників.
А ще, що греки називали їх "споживачами кобилячого молока”, тому що кимерійці, як ви це вже напевно зрозуміли, пили оте кобиляче молоко.
А ще, що Гомер, давньогрецький поет, оповідаючи про північне узбережжя Чорного моря у своєму творі "Одісея”, називає цю землю "землею кіммерійців”, і що це, напевно, перша згадка про Україну.
А ще…
Втім, подивимося, хто там був далі.
На рубежі 5 і 6 тисячоліть до нашої ери на теріторії нинішньої України виникло хліборобство, яке часто пов’язують з так званою трипільською культурою, що розвинулася у долинах Дністра, Бугу і Пруту, а згодом докотилася і до Дніпра.
Це була, як вважають вчені, досить розвинута культура, яка проіснувала майже до 2000 року до нашої ери, доки її не підкорили войовничі степові племена.
У період свого розквіту (з 3500 по 2700 роки до нашої ери) трипільці жили великими селами кількістю 600-700 чоловік, мешкаючи найчастіше у довгих та вузьких спільних оселях, де кожна сім’я займала власну, розгороджену на кімнати, частину житла.
За дві тисячі років до нашої ери трипільців заступили кочовики - войовничі племена, що переміщувалися з місця на місце у пошуках нових пасовиськ. Услід за ними переміщувалися інші скотарські племена, які витискували попередні, хвиля за хвилею котячись на захід, аж поки десь близько 1500 року до нашої ери тут не з’явилися кимерійці - кочові вершники, перші мешканці України, назва яких дійшла до нас.
Про кимерійців відомо небагато, хіба що те, що були вони першими в Україні скотарями, які перейшли до кочового образу життя. А ще відомо, що вони вже їздили на конях, завдяки чому військо їх, на відміну від інших скотарів, вже складалося з вершників.
А ще, що греки називали їх "споживачами кобилячого молока”, тому що кимерійці, як ви це вже напевно зрозуміли, пили оте кобиляче молоко.
А ще, що Гомер, давньогрецький поет, оповідаючи про північне узбережжя Чорного моря у своєму творі "Одісея”, називає цю землю "землею кіммерійців”, і що це, напевно, перша згадка про Україну.
А ще…
Втім, подивимося, хто там був далі.
Скіфи
Далі
були скіфи. До речі, саме про скіфів ці слова із Старого Завіту (Старий
Завіт - це перша з двох частин священної для всіх християн Біблії):
"Ось іде народ з північної країни… тримає лук і короткий спис, жорстокий воїн! Вони не зжаляться! Голос їх реве, як море, скачуть на конях, вишикувалися, як одна людина… сагайдак його, як відкрита домовина, всі вони люди хоробрі… він зжере твоє жниво і хліб твій, знищить синів і дочок твоїх, зжере овець і корів твоїх, зжере виноград твій і смокви твої і зруйнує мечем міста твої, на які ти покладаєш надію…”.
Чудовий образ виникає при прочитанні цих строк, чи не так? Але, як стверджують вчені, не такий вже й страшний був скіф, як його малюють. Взагалі ж, як вважають вчені-історики, скіфів досить об’єктивно описав "батько історії” Геродот, який розповів, що було їх декілька типів. Про те, що ж це були за типи, ми вам зараз і розповімо.
На правому березі Дніпра мешкали скіфи-орачі - землеробські племена, що були корінними мешканцями цього краю і, напевно, взяли собі назву від кочовиків, які їх підкорили (до речі, деякі історики стверджують, що саме вони й були пращурами слов’ян, від яких пізніше пішли українці).
Політична влада зосереджувалася у руках "царських скіфів” - кочовиків, які вважали себе найчисленішим і найкращим народом у світі і під цим приводом змушували іншіих скіфів і нескіфів України сплачувати їм данину. Захищали їх воїни, які, щоб розвинути у собі войовничі інстинкти, пили кров першого вбитого ворога, знімали скальпи, а з ворожих черепів робили прикрашені золотом і срібром чаші.
Але зате, стверджує далі Геродот, ці кочовики були дуже відданими у дружбі, яку цінували над усе.
За скіфів Україна стала, хоч і віддаленою, але досить таки важливою частиною античної цивілізації Середземномор’я.
Наприкінці У- початку ІУстоліття до нашої ери скіфи пішли на захід і підкорили фракійців на Дунаї, але ця перемога привела їх до поразки. Річ у тому, що скіфи у цьому поході зіткнулися з Філіпом Македонським, вже згадуваним у цій книжці батьком Олександра Македонського, який зі своїм військом у 339 році до нашої ери вщент розгромив їх.
Подія ця стала початком кінця імперіїї скіфів. Але лише приблизно через 100 років інше могутнє плем’я кочовиків зі сходу - сармати - остаточно знищило скіфське суспільство.
"Ось іде народ з північної країни… тримає лук і короткий спис, жорстокий воїн! Вони не зжаляться! Голос їх реве, як море, скачуть на конях, вишикувалися, як одна людина… сагайдак його, як відкрита домовина, всі вони люди хоробрі… він зжере твоє жниво і хліб твій, знищить синів і дочок твоїх, зжере овець і корів твоїх, зжере виноград твій і смокви твої і зруйнує мечем міста твої, на які ти покладаєш надію…”.
Чудовий образ виникає при прочитанні цих строк, чи не так? Але, як стверджують вчені, не такий вже й страшний був скіф, як його малюють. Взагалі ж, як вважають вчені-історики, скіфів досить об’єктивно описав "батько історії” Геродот, який розповів, що було їх декілька типів. Про те, що ж це були за типи, ми вам зараз і розповімо.
На правому березі Дніпра мешкали скіфи-орачі - землеробські племена, що були корінними мешканцями цього краю і, напевно, взяли собі назву від кочовиків, які їх підкорили (до речі, деякі історики стверджують, що саме вони й були пращурами слов’ян, від яких пізніше пішли українці).
Політична влада зосереджувалася у руках "царських скіфів” - кочовиків, які вважали себе найчисленішим і найкращим народом у світі і під цим приводом змушували іншіих скіфів і нескіфів України сплачувати їм данину. Захищали їх воїни, які, щоб розвинути у собі войовничі інстинкти, пили кров першого вбитого ворога, знімали скальпи, а з ворожих черепів робили прикрашені золотом і срібром чаші.
Але зате, стверджує далі Геродот, ці кочовики були дуже відданими у дружбі, яку цінували над усе.
За скіфів Україна стала, хоч і віддаленою, але досить таки важливою частиною античної цивілізації Середземномор’я.
Наприкінці У- початку ІУстоліття до нашої ери скіфи пішли на захід і підкорили фракійців на Дунаї, але ця перемога привела їх до поразки. Річ у тому, що скіфи у цьому поході зіткнулися з Філіпом Македонським, вже згадуваним у цій книжці батьком Олександра Македонського, який зі своїм військом у 339 році до нашої ери вщент розгромив їх.
Подія ця стала початком кінця імперіїї скіфів. Але лише приблизно через 100 років інше могутнє плем’я кочовиків зі сходу - сармати - остаточно знищило скіфське суспільство.
Слов’яни
А
зараз трохи про слов’ян, від яких, власно кажучи, і пішли, як
стверджують, українці (нас, авторів цього сайту, наприклад, це зараз
цікавить найбільше).
Втім, звичайно, не тільки вони. Адже слов’яни - одна з найбільших у Європі група споріднених за походженням народів, серед яких: східні слов’яни (українці, росіяни, білоруси), західні слов’яни (поляки, чехи, словаки, лужичани) та південні слов’яни (серби, хорвати, болгари, словенці, македонці і муслимани).
Вперше слов’яни згадуються у літописах під назвою "венеди” у І столітті нашої ери. Жили вони на той час на півдні Європи, і було їх дві групи: склавіни (західні слов’яни) та анти (східні слов’яни).
Ось від тих анти, як вважають вчені, і пішли українці (слово "анти” іранського походження і означає людей, що проживають на окраїні, рубежі).
Були анти високими, світловолосими, дужими людьми, які легко переносили холод і спеку. Воїни антів були мужніми.
У 4-5 століттях нашої ери слов'яни стали надзвичайно багаточисельним народом, що розселився по всіх усюдах. У ті часи жили вони там, де зараз про них нічого і не чутно: у Італії, Іспанії та у Малої Азії.
Частина слов’ян прийшла і на наші землі. Так, на початку літопису "Повість временних літ” давньоруський літописцець Нестор, монах Києво-Печерського монастиря розповідає, що "словяни прийшли й сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - древлянами, тому що сіли у лісах, а ще інші сіли поміж Припяттю й Двиною і назвалися дрегобичами…”
Місцеве населення, що, як стверджують, поступалося за розвитком переселенцям, через декілька століть змішалося зі слов’янами і засвоїло їх мову та культуру. З часом виникло декілька невеликих держав - племінних князівств, на місці яких пізніше і виникла нова, могутня держава - Київська Русь.
Втім, звичайно, не тільки вони. Адже слов’яни - одна з найбільших у Європі група споріднених за походженням народів, серед яких: східні слов’яни (українці, росіяни, білоруси), західні слов’яни (поляки, чехи, словаки, лужичани) та південні слов’яни (серби, хорвати, болгари, словенці, македонці і муслимани).
Вперше слов’яни згадуються у літописах під назвою "венеди” у І столітті нашої ери. Жили вони на той час на півдні Європи, і було їх дві групи: склавіни (західні слов’яни) та анти (східні слов’яни).
Ось від тих анти, як вважають вчені, і пішли українці (слово "анти” іранського походження і означає людей, що проживають на окраїні, рубежі).
Були анти високими, світловолосими, дужими людьми, які легко переносили холод і спеку. Воїни антів були мужніми.
У 4-5 століттях нашої ери слов'яни стали надзвичайно багаточисельним народом, що розселився по всіх усюдах. У ті часи жили вони там, де зараз про них нічого і не чутно: у Італії, Іспанії та у Малої Азії.
Частина слов’ян прийшла і на наші землі. Так, на початку літопису "Повість временних літ” давньоруський літописцець Нестор, монах Києво-Печерського монастиря розповідає, що "словяни прийшли й сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - древлянами, тому що сіли у лісах, а ще інші сіли поміж Припяттю й Двиною і назвалися дрегобичами…”
Місцеве населення, що, як стверджують, поступалося за розвитком переселенцям, через декілька століть змішалося зі слов’янами і засвоїло їх мову та культуру. З часом виникло декілька невеликих держав - племінних князівств, на місці яких пізніше і виникла нова, могутня держава - Київська Русь.
Тмутаракань
Коли люди кажуть "тмутаракань”, вони мають на увазі, що це - десь дуже-дуже далеко. Але насправді це зовсім не так.
Є на Кавказі такий собі Таманський півострів, що розділяє Чорне та Азовське моря. Колись давно, а саме у 10 столітті, тут і знаходилося так зване Тмутараканське князівство, або Тмутаракань, до складу якого входило і нинішнє місто Керч (тоді воно мало іншу назву - Корчев).
(До речі, згадайте, саме тут, на Таманському півострові, за переказами, проживали і амазонки.)
Як вважають вчені, заснували Тмутаракань чернігівські князі десь у середині 10 століття (існує дві версії - згідно з однією, вона утворилося у 943 році після невдалого походу на Константинополь київського князя Ігоря, згідно іншої - виникло у 968 році після ліквідації Хозарського каганату іншим київським князем Святославом; про це ми вам трохи пізніше ще розповімо).
Втім, як би там не було, але Тмутаракань існувала. І для давніх слов’ян, що населяли центральні слов’нські землі (київські, новгородські, псковські), це й дійсно було начебто на краю світу.
Це для нас з вами, сьогоднішніх, не така вже й далечина - ну, сів собі у поїзд чи навіть у літак - і вже через кілька годин на місці.
А тоді, уявляєте, як було б тяжко до отієї Тмутаракані добиратися? Скрізь непролазні ліси, розбійники, хижі звірі, чи хто там ще був, ми й не знаємо - нас же тоді не було.
І ніяких поїздів з літаками. Навіть тролебусів ніяких тоді також ще не існувало, бо значно пізніше все це з’явилося. Був єдиний вид транспорту - кінь.
Ось і виник вислів "десь у Тмутаракані”, тобто десь дуже і дуже далеко.
Саме тут, у Тмутаракані, і заснував у середині 60-х років 11 століття Іларіон монастир. Але про це ми вам вже розповідали.
Є на Кавказі такий собі Таманський півострів, що розділяє Чорне та Азовське моря. Колись давно, а саме у 10 столітті, тут і знаходилося так зване Тмутараканське князівство, або Тмутаракань, до складу якого входило і нинішнє місто Керч (тоді воно мало іншу назву - Корчев).
(До речі, згадайте, саме тут, на Таманському півострові, за переказами, проживали і амазонки.)
Як вважають вчені, заснували Тмутаракань чернігівські князі десь у середині 10 століття (існує дві версії - згідно з однією, вона утворилося у 943 році після невдалого походу на Константинополь київського князя Ігоря, згідно іншої - виникло у 968 році після ліквідації Хозарського каганату іншим київським князем Святославом; про це ми вам трохи пізніше ще розповімо).
Втім, як би там не було, але Тмутаракань існувала. І для давніх слов’ян, що населяли центральні слов’нські землі (київські, новгородські, псковські), це й дійсно було начебто на краю світу.
Це для нас з вами, сьогоднішніх, не така вже й далечина - ну, сів собі у поїзд чи навіть у літак - і вже через кілька годин на місці.
А тоді, уявляєте, як було б тяжко до отієї Тмутаракані добиратися? Скрізь непролазні ліси, розбійники, хижі звірі, чи хто там ще був, ми й не знаємо - нас же тоді не було.
І ніяких поїздів з літаками. Навіть тролебусів ніяких тоді також ще не існувало, бо значно пізніше все це з’явилося. Був єдиний вид транспорту - кінь.
Ось і виник вислів "десь у Тмутаракані”, тобто десь дуже і дуже далеко.
Саме тут, у Тмутаракані, і заснував у середині 60-х років 11 століття Іларіон монастир. Але про це ми вам вже розповідали.
Найдавніше місто України
А тепер розгорнемо один літопис: "…Було троє братів: один на ім’я Кий, другий - Щек, і сестра їх була Либідь…”
Зрозуміли, про що зараз мова піде? Чи ще ні?
Перед нами - уривок з "Повісті временних літ”, що розповідає про створення найдавнішого міста України - Києва.
Так як же, за Нестором, виглядає ця історія?
"Сидів Кий на горі, де нині взвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що тепер зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, що прозвалася по ньому Хоривицею. І побудували городок в ім’я старшого свого брата і назвали його Києвом”.
Ось так - просто і швидко. Вирішили - і зробили.
Але чи так все було? І чи був отой Кий?
Ми не станемо стомлювати вас довгими міркуваннями з цього приводу. Скажемо лише ось що. Як вважають вчені, Кий таки був. І служив він начебто наприкінці У-початку 6 століття разом зі своєю збройною дружиною візантійському імператору, оберігаючи кордони Візантії по Дунаю.
І ось одного разу, повертаючись з чергового свого походу, зупинився Кий на цій землі і заснував нове місто, яке й взяло його ім’я. Після того поїхав до Візантії, де був прийнятий з почестями, спробував закріпитися на Дунаї, навіть побудував невеличке містечко Київець, але був вигнаний звідти якимось кочовим племенем, повернувся до Києва, та й через деякий час помер.
Так було чи не так, казати не будемо, не знаємо. Але відомо, що саме з цього часу - мається на увазі 5-6 століття нашої ери - існувало тут, на місті нинішнього Києва, невеличке поселення, огороджене рвом і земляним валом, що займало дуже вдале географічне становище.
І вдалість його розташування ось у чому полягала.
Але для того, що б далі розповідати, треба нагадати про вікінгів. Згадали, хто це такі? Мешканці земель, де зараз знаходяться країни Скандінавії: Норвегія, Швеція та Данія.
Ну от.
Річ у тому, що цей саме час був часом їх масового розселення по світу. І ось частина вікінгів у пошуках нових плодючих земель забрела і на ці землі. Створивши тут нові поселення, вікінги (воїни та купці одночасно) почали шукати виходи на багаті ринки світу.
Так з’явився окружний шлях по Волзі з Балтійського моря до Каспію, кінцевою метою якого був Багдад - величезний азіатський ринок, столиця ісламського світу.
Так з’явився і ще один шлях, так званий шлях "з варяг у греки” (вікінгів на Русі називали варягами), що проходив Дніпром до Чорного моря аж до самого Константинополя - величезного ринку торгівлі і найбагатше на той час місто у християнському світі.
Саме на цьому шляху ("з варяг у греки”) і знаходився Київ, що швидко розвивався і через короткий час виріс до одного з найкрупнішіх міст того часу. А з 882 року став навіть столицею Давньої Русі.
Серед отих вікінгів-переселенців, до речі, були і Рюрик з братами.
Зрозуміли, про що зараз мова піде? Чи ще ні?
Перед нами - уривок з "Повісті временних літ”, що розповідає про створення найдавнішого міста України - Києва.
Так як же, за Нестором, виглядає ця історія?
"Сидів Кий на горі, де нині взвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що тепер зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, що прозвалася по ньому Хоривицею. І побудували городок в ім’я старшого свого брата і назвали його Києвом”.
Ось так - просто і швидко. Вирішили - і зробили.
Але чи так все було? І чи був отой Кий?
Ми не станемо стомлювати вас довгими міркуваннями з цього приводу. Скажемо лише ось що. Як вважають вчені, Кий таки був. І служив він начебто наприкінці У-початку 6 століття разом зі своєю збройною дружиною візантійському імператору, оберігаючи кордони Візантії по Дунаю.
І ось одного разу, повертаючись з чергового свого походу, зупинився Кий на цій землі і заснував нове місто, яке й взяло його ім’я. Після того поїхав до Візантії, де був прийнятий з почестями, спробував закріпитися на Дунаї, навіть побудував невеличке містечко Київець, але був вигнаний звідти якимось кочовим племенем, повернувся до Києва, та й через деякий час помер.
Так було чи не так, казати не будемо, не знаємо. Але відомо, що саме з цього часу - мається на увазі 5-6 століття нашої ери - існувало тут, на місті нинішнього Києва, невеличке поселення, огороджене рвом і земляним валом, що займало дуже вдале географічне становище.
І вдалість його розташування ось у чому полягала.
Але для того, що б далі розповідати, треба нагадати про вікінгів. Згадали, хто це такі? Мешканці земель, де зараз знаходяться країни Скандінавії: Норвегія, Швеція та Данія.
Ну от.
Річ у тому, що цей саме час був часом їх масового розселення по світу. І ось частина вікінгів у пошуках нових плодючих земель забрела і на ці землі. Створивши тут нові поселення, вікінги (воїни та купці одночасно) почали шукати виходи на багаті ринки світу.
Так з’явився окружний шлях по Волзі з Балтійського моря до Каспію, кінцевою метою якого був Багдад - величезний азіатський ринок, столиця ісламського світу.
Так з’явився і ще один шлях, так званий шлях "з варяг у греки” (вікінгів на Русі називали варягами), що проходив Дніпром до Чорного моря аж до самого Константинополя - величезного ринку торгівлі і найбагатше на той час місто у християнському світі.
Саме на цьому шляху ("з варяг у греки”) і знаходився Київ, що швидко розвивався і через короткий час виріс до одного з найкрупнішіх міст того часу. А з 882 року став навіть столицею Давньої Русі.
Серед отих вікінгів-переселенців, до речі, були і Рюрик з братами.
Першоджерело про Львів. http://senfil.net/index.php?newsid=54
ВідповістиВидалити