для самостійної роботи 7 клас

Думки про Данила Галицького

1.До цієї теми зверталися професор Київського університету, літературознавець та історик Микола Дашкевич , історик та громадський діяч Микола Костомаров , організатор української науки, видатний історик Михайло Грушевський . Усі вони зазначали, що Данило Романович був найвидатнішим політичним діячем, відновлювачем Української держави та консолідації українського народу в найтяжчі його часи. „Майже вся Південна Русь, цілий край, населений українським племенем, – зазначав М. Костомаров, – був у його власті” . Однак М. Грушевський вказував, що „при тім усім він був тільки князем, – продуктом князівсько-дружинної політичної традиції, і над нею не підіймався ані трохи”.

2.Літописець, в " Галицькому літописі " пише, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломонові».

3.Ось як описує галицький літопис прибуття Данила на зустріч володарів Центральної Європи у словацькому місті Пожгу (нині Братислава):

“Сам же Данило їхав обіч короля, а кінь під ним був диву подобен і сідло позолочене, і стріли і шабля золотом оздоблені та іншими прикрасами, що аж дивно, а жупан із золототканого єдвабу грецького і широким золотим мереживом обшитий, і чоботи зелені козлові, обшиті золотом. І коли німці дивилися і багато дивувалися, сказав йому король: “Я не взяв би тисячі серебра замість сього, що ти прийшов єси згідно з обичаєм руським предків своїх”.

4. Галицький літописець пише

“Гірша лиха – честь татарська. Данило Романович, князь великий, що держить землю Руську, Київську, Волинську, Галицьку та інші, стоїть навколішки перед ханом, зве себе холопом, платить данину, боїться і грізного наказу мусить слухатися”.

РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ

1 « Галицько – Волинський літопис» про Романа Мстиславовича

  … Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся на поганих. Як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха…

2..Із « Великопольської хроніки»

... Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників… Кого вбиває. Кого живим закопує в землю, з інших здирає шкуру, розриває на шматки. Багатьох простромлює стрілами… А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони. Нажахані, повтікали в інші краї, використовуючи дарунки. Лестощі. Усілякі хитрощі. Кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішим катуваннями… І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настільки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.

3.Із захопленням пише автор літопису про те, що великий князь Роман „одолів усі поганські народи, мудрістю розуму додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся на поганих як той лев, сердитий же був як та рись, ...переходив землю їх як той орел, а хоробрий був як тур, бо він ревно наслідував свого предка Мономаха..."

4.Історик Г. Хоткевич зауважував, що «Роман сильно боровся з боярством галицьким і ніколи не давав йому торжествувати над собою. Тому бояри ненавиділи Романа, але зате народ його дуже любив». Доведіть або спростуйте наведене твердження.

5.В «Історії Російській» В. Татищева вміщено цікавий документ, у якому йдеться про проект князя Романа, що відомий під назвою «доброго порядку» на Русі.

6.Польський історик ХVІ ст. М. Стрийковський змальовував Романа як наймогутнішого князя Русі, переможця багатьох країн і народів. Сучасний український дослідник М. Котляр зазначає, що слава Романа в середньовічному світі була великою й супроводжувала ім’я князя через багато століть після його смерті.

ПОЕЗІЯ ПРО ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Вірші, проза, аналітика, о

                       Автори / Дума Козак (1958) / Вірші / Дивлюсь історії у вічі

          Данило Галицький

Поміж річок русинських повноводних,
серед полів безкраїх і лісів
людей стрічалось досить благородних
із давнини і до нових часів.

З Галичини пригадую Данила –
русинів князя, навіть короля;
його авторитет, військову силу,
таких не часто нам дає земля.

Він від татар щита хотів створити,
в Європи допомоги попросив,
а та, панянка жадібна і сита,
не стала витрачати власних сил.

Та непорядність просто не минає,
дісталось всім гостинців від Орди.
В наш час Європу чи не те ж чекає?
Лишилися б від неї хоч сліди!

Князь будівничим був зело великим –
Львів, Крем’янець і Холм побудував.
Даниловим чеснотам бракло ліку,
про нього літописець так сказав:

Король Данило мудрим був і добрим,
усим тим славу князь собі здобув;
розсудливий і з норовом хоробрим –
по Соломоні другим мужем був!

Його ім’я гриміло в повну силу,
та якось сумно й болісно мені –
чи думав, чи гадав наш князь Данило,
що буде спати вічно в чужині…

11 – 14.07.2108

Данило Галицький  

Данило Галицький – шляхетний мудрий князь. 

 На здибленім коні, мов Бог, піднявсь, Гарячим зором землю огляда: 

 Чи не приспала рід його біда,

 Чи не прийшов отой кривавий час? 

 Чи вистачить любові у всіх нас

 Свій край від зілля злого вберегти, 

 Немов питає: чи готовий ти 

 К звитягам, щоб за волю заплатить 

 І кров’ю власною цю землю освятить? 

 І дише славою своєю місто Львів.

 Він всьому світові і сам собі довів, 

 Що ця земля і в давні ще часи 

 Із кременю і Божої роси 

 Синів плодила із вогнем в серцях, 

 Тож особлива місцина є ця. 

 Мов велет, в місті Замкова гора. 

 І настає для кожного пора Героєм стать чи діл святих творцем. 

 Данила погляд, мов пита про це, 

 І мітить перст його в наступного борця.

 Ні, справді, місцина є особлива ця! 

 Данило Галицький – славетний то є князь. Над часом, над тривогами піднявсь. 

 Він в даль, у день, у завтрашній, зорить: «Хай береже Всевишній вас згори!»

 8.08.2014. 

 автор: Ганна Верес (Демиденко)

Олександр Олесь

Король Данило

Горе учить, кажуть люди,
Доки горя не уб’єш.
І Василька, і Данила
Научило горе теж.

І вони навчились добре
І сидіти на коні,
І терпіти у походах,
І боротись на війні.

І обидва зрозуміли:
Досягає той, хто йде,
Хто бере усе, що треба,
А не ласки з неба жде.

І вони, Волинь забравши,
Поділились, як брати,
І мети — здобути Галич —
Спільно хочуть досягти.

І Данило з дужим військом
Двічі угрів проганяв,
Двічі він боровсь за Галич
І на третій раз узяв.

І на батьківськім престолі
В ріднім Галичі він сів…
Весь народ вітав Данила,
Весь народ його хотів.

Князь вперед веде державу,
Князь заводить знову лад,
Та татари відкидають
На віки її назад.

Зруйнувавши Київ, лізе
Татарва в Галичину,
І за поміччю Данило
Йде в угорську сторону.

І вертає вже додому
І стріває втікачів:
“Князю, князю! Бідний Галич
Вже в руках у ворогів.

Вже давно забрали Галич,
Вже укрили цілий край.
Нищать села, люд мордують,
Князю, князю, не питай!..”

…Був у таборі татарськім
Бранець — галицький Дмитро,
Що татарськими тілами
Застеляв колись Дніпро.

І звернувся він до хана:
“Хане, кинь Галичину,
Тут озброєні всі люди,
І програєш ти війну.

Ця земля міцна, могуча
І не знає перепон…
Ти загубиш своє військо,
Попадеш і сам в полон”.

Хан послухав. За Карпати,
На Угорщину іде…
Сяє сонце в синім небі,
Ні хмариночки ніде.

Порівняльна таблиця

Питання:

1.Чому князя Святослава порівнюють з козаком, наведіть декілька доказів.

2.Визначте, порівнюючи правління князів Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, на Ваш погляд, чий вклад в розвиток держави найбільший?

Проблемні питання:

1.Чому саме Київ став головним містом на Русі?

2. Чи може ми стверджувати, що Олег поставив на один щабель , тобто рівень, Русь і Візантію?

3. Чи є шанси в жінки стати мудрим та справедливим правителем?