ПОРАДИ З НАПИСАННЯ ЕСЕ
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції, який виражає
індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не
претендує на визначальне або вичерпне трактування предмета.
Мета есе полягає у розвитку таких навичок, як самостійне творче мислення і
письмовий виклад власних думок.
Написання есе є надзвичайно корисним, оскільки це дозволяє автору навчитися
чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати
основні поняття, виділяти причинно-наслідкові зв’язки, ілюструвати досвід
відповідними прикладами, аргументувати свої висновки.
Рекомендовані структура і план есе
Структура есе визначається пропонованими до нього вимогами:
- думки автора есе з проблеми викладаються у формі коротких тез;
- думка повинна бути підкріплена доказами, тому за тезою слідують аргументи.
Аргументи − це факти, явища суспільного життя, події, життєві ситуації і життєвий
досвід, наукові докази, посилання на думку вчених та ін. Краще надавати два аргументи
на користь кожної тези: один аргумент здається непереконливим, три аргументи можуть
«перевантажити» виклад, виконаний в жанрі, орієнтованому на стислість і образність.
Таким чином, есе набуває такої структури (кількість тез і аргументів залежить від
теми, обраного плану, логіки розвитку думки):
вступ
теза, аргументи
теза, аргументи
теза, аргументи
висновок.
При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти:
1. Вступ і висновок повинні зосередити увагу на проблемі (у вступі вона
ставиться, у висновку — резюмується думка автора).
2. Необхідними є виділення абзаців, червоних рядків, встановлення
логічного зв’язку між абзацами (так досягається цілісність роботи).
3. Стиль викладу: есе властиві емоційність, експресивність, художність
При написанні есе Вам необхідно досягти певних цілей. Коли Ваша розповідь
готова, перевірте наступне:
Чи відповів я на поставлене запитання?
Наскільки зрозуміло і точно я виклав свої думки?
Чи природно звучить те, що я написав, чи немає помилок?
Як створити сенкан?
Сенкан — це вірш, що
складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова
”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.
Перший рядок має містити
слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).
Другий рядок – це опис
теми, який складається з двох слів (два прикметники)
Третій рядок називає дію,
пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова).
Четвертий рядок є фразою,
яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з
приводу обговорюваного.
Останній рядок
складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється
сутність теми, ніби робиться підсумок.
Або ж так (формула):
1. Тема (іменник).
2. Опис (два
прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза –
чотири слова).
5. Перефразування
сутності ( одне слово).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).
Складаємо історичний портрет
приклад №1
Як скласти історичний портрет?
1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
1.1. Де і коли він народився?
1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
1.3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.
3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.
3.6. За що людство пам'ятає цю людину?
4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Пам'ятка учня
Щоб створити
історичний портрет, користуйтеся пам'яткою, проте врахуйте, що пам'ятка — не
шаблон, а лише основа для вашої індивідуальної творчості.
1. Опишіть історичні обставини, в яких діяла ця
людина.
2. Згадайте, коли і де, в якій країні, в якій
сім'ї вона народилася?
3. Опишіть її зовнішність, риси характеру. Які
з них вам подобаються, які ні? Чому?
4. Встановіть, які завдання ставив цей діяч
перед собою і своїми прихильниками.
5. Назвіть найбільш відомі його справи.
6. Подумайте, інтересам якого класу, яким
верствам населення служив?
7. Оцініть його діяльність:
— Як полководця;
— Як дипломата;
— Як державного діяча. Чи немає в них
протиріч?
8. Зробіть висновок, використовуючи
висловлювання відомих істориків.
Святослав
ВідповістиВидалитиЦе були часи завоювань, коли поважали тих, хто міг розширити свою територію у будь-який спосіб. Таким був кінець 10-го ст.
Святослав народився в Київській Русі в княжій сім'ї, тому його майбутнє було визначене. Так як його батьки жили в столиці і правили Руссю, він мав неабиякий досвід у правлінні та у військових навичках.
Коренастий на вигляд, з вольовим обличчям, він брив голову, залишаючи тільки "оселедець", за що сучасники називають його першим козаком. Святослав був мужнім, невибагливим, "своїм" серед побратимів. Він був чесною, відкритою натурою. Мені дуже подобається його: "ІДУ НА ВИ". Проте мені не до душі його недалекоглядність. Розгромивши Хозарів, він відкрив шлях печенігам до Києва, тим самим накликавши біду на свій народ.
Своїм головним завданням Святослав вважав розширення територій та перенесення столиці ближче до Європи.
Він був перший з князів, хто зміг розгромити Хозарський каганат. Також він приєднав багато територій і племен.
Святослав був вродженим воїном і дуже хоробрим князем. Тому колом його прихильників була його дружина, яка поважала його, а він шанував її.
Як полководець, він мав стратегічний талант та неймовірну мужність. Був дуже войовничим. Тому дипломата з нього не вийшло, бо сила для Святослава було єдиним, що мало вагу.
Як громадський діяч, він планував приєднати землі та збудувати імперію для свого народу.
Висновок: Літописці та історики зображували Святослава виключно як князя-воїна. Ось як Нестор-літописець писав про це:" Став він збирати багато воїнів хоробрих. І легко ходив у походах, мов пардус, і багато воював...". Так, його за це поважали. Як завойовника. Але не як дипломата.